18 березня 2021 року у Колонному залі Національної філармонії України відбувся традиційний звітний концерт учнів КДМЛ ім. М.В. Лисенка, приурочений до дня народження класика української музики – Миколи Віталійовича Лисенка. Неможливо переоцінити внесок композитора у розвиток української культури та мистецтва, саме тому, кожного року наприкінці березня, учні музичного ліцею що носить його і`мя, вшановують Миколу Віталійовича своїми виступами.

Концертну програму склали твори композиторів різних музичних епох від бароко до сьогодення: Й.С. Баха, Й. Гайдна, В.А. Моцарта, Д. Бортнянського, А. В`єтана, Ф. Мендельсона, П. Чайковського, Л. Ревуцького, М. Равеля, Ф. Пуленка, І. Шамо, Б. Бріттена, С. Барбера, П. Крестона та М. Скорика. Відкрив концертну програму своїм натхненним виступом Камерний дівочий хор КДМЛ ім. М.В. Лисенка (диригентка – Юлія Пучко-Колесник) виконавши твори сучасних українських композиторок – Ірини Алексійчук та Лесі Дичко. Хор хлопчиків та юнаків під керівництвом Марії Коваль представив публіці зразки української та англійської хорової музики.

Учні старших класів: Софія Жолобова, Дарина Фещак, Анна Кисляк та Єгор Терещенко зіграли соло у супроводі камерного оркестру КДМЛ ім. М.В. Лисенка під орудою Іллі Зуйка – випускника, а нині викладача музичного ліцею ім. М.В. Лисенка. Окрасою та тихою кульмінацією першого відділення концерту було виконання камерним оркестром Адажіо Семюеля Барбера, диригент – заслужений артист України Сергій Солонько.

Грандіозним завершенням вечора стало виконання фіналу Концерту для двох фортепіано з оркестром Ля-бемоль мажор Фелікса Мендельсона-Бартольді Анною Небабою та Даною Балтрушайтіте у супроводі камерного оркестру Київського державного музичного ліцею ім. М.В. Лисенка.

1 березня 2021 року у Національній філармонії України відбувся традиційний концерт присвячений дню народження Фридерика Шопена. Цього року у Колонному залі ім. М. Лисенка твори геніального польського композитора прозвучали у виконанні учнів Київської середньої спеціа­лізованої музичної школи-інтернату ім. М.В. Лисенка. Невипадково програма концерту складалась переважно з фортепіанної музики, адже Ф. Шопен, відомий, як композитор, що змусив фортепіано звучати зовсім по-новому, розширивши можливості фортепіанної техніки і збагативши її виражальні засоби. Видатний російський композитор і піаніст Антон Рубінштейн називав Шопена «душею фортепіано». Не зважаючи на надзвичайну складність виконання та втілення творів видатного піаніста, високий професіоналізм викладачів школи ім. Лисенка та наполеглива праця учнів дали можливість виступити на великій сцені навіть учням молодших класів. Так, третьокласники Аліса Піменова та Савва Золотарьов виконали ноктюрни Ф. Шопена, твори цього жанру у ХІХ столітті вважались найпопулярнішими з усього творчого доробку композитора. У них проявився новий камерний піанізм та салонна вишуканість, які дуже делікатно прозвучали у виконанні наймолодших артистів. Блискуче відкриття концерту здійснила учениця одинадцятого класу Софія Жолобова виконавши Великий блискучий вальс мі-бемоль мажор тв. 18. Символічно, що саме цей вальс став дебютом Ф. Шопена у даному жанрі. Справжніми перлинами першого відділення концерта стали виступи Андрія Заходякіна, учня п’ятого класу, у виконанні якого прозвучав Ноктюрн мі мінор, тв. 72 та Софії Дорош учениці шостого класу, яка зіграла Фантазію-експромт до-діез мінор, тв. 66. Цей загадковий твір був опублікований лише після смерті композитора у 1855 році, хоча Ф. Шопен написав його двадцятьма роками раніше. Для музикознавців досі залишається загадкою, чому ця чудова музика не була опублікована самим композитором, адже вона бентежить та заспокоює, хвилює та дає надію, передає всі барви людського життя звуками фортепіано.

Менш популярною, але не менш цікавою є камерна музика Ф.Шопена. Його Тріо для скрипки, віолончелі та фортепіано соль мінор тв.8 виконали – Маргарита Мартюк (віолончель) та сестри Почебут – Ліза (фортепіано) і Маргарита (скрипка). Цей зіграний ансамбль юних виконавиць є незмінним учасником філармонічних концертів школи. Після цього раннього твору композитора, яскравим контрастом прозвучала Фантазія фа мінор тв.49 у виконанні одинадцятикласниці Дани Балтрушайтіте, яка є багаторазовою переможницею міжнародних конкурсів світового рівня. Маючи колосальний досвід виступів на концертних сценах багатьох країн світу, юна піаністка змогла передати весь трагізм цієї грандіозної романтичної «балади» продемонструвавши надзвичайну майстерність та ювелірну роботу зі звуком. Учень девятого класу Даніїл Капелюш виконав одразу два твори – Ноктюрн сі мажор тв.9 №2 та Великий вальс ля-бемоль мажор тв.42, завершивши своїм виступом перше відділення концерту. Цей невгамовний піаніст не обмежився одним виступом. У другому відділенні концерту, Даніїл разом з Аллою Родіною – солісткою національних оперних театрів України та учасницею міжнародних оперних проєктів, подарував слухачам можливість насолодитись піснями Шопена, які композитор писав переважно на вірші польських поетів А. Міцкевича, Ю. Залеського, М. Юзефовича та ін. Всього у творчому доробку композитора біля двадцяти пісень, три з яких прозвучали мовою оригіналу зі сцени Національної філармонії України. Все розмаїття жанрової палітри фортепіанних творів Ф. Шопена продемонстрували у другому відділенні концерту учні старших класів КССМШ ім. М.В. Лисенка: Марія-Луїза Плєшакова, Владислав Усатенко, Дмитро Волошин та Дмитро Гаврилюк. Окремої згадки заслуговує виступ учениці десятого класу Анни Небаби, що виконала Баладу №2 фа мажор тв.38, яку композитор присвятив своєму сучаснику – Роберту Шуману. Таке натхненне і самовіддане виконання Другої балади можна рідко зустріти у такому юному віці. Слухаючи гру цієї виконавиці мимоволі згадується відомий афоризм Ф. Шопена: «Не все в житті обираєш ти, дещо обирає тебе». І дійсно, музика її обрала … А піаністка яка свідомо обрала музику і інструмент якому приділяє весь свій вільний час – Єлізавета Почебут, завершила своїм виступом концертну програму, виконавши фінал Концерту №2 фа мінор у супроводі оркестру КССМШ ім. М.В. Лисенка під орудою випускника школи, а нині диригента симфонічного оркестру – Іллі Зуйка.

Цей масштабний проєкт відбувся за сприяння Польського Інституту в Києві, а також щоденній праці викладачів школи, які підготували своїх учнів до виступів на великій, професійній сцені, серед них: С. Рябов, Т. Абаєва, О. Марцинчик, М. Калініна, Н. Толпиго А. Луньов, Л. Райко, Б. Федоров, Н. Гриднєва, О. Калішук, О. Геворкян Ю. Кот та багато інших. Викладацький склад школи виступає носієм і зберігачем унікальлного педагогічного досвіду в царині музики як ціннісного нематеріального надбання України та світу. Мистецький педагогічний колектив школи забезпечує наступництво набутого майже сторічного досвіду і збереження творчих досягнень своїх учнів, шляхом створення цілих поколінь і династій видатних музикантів. З метою підтримки та збереження спеціалізованих музичних шкіл-інтернатів, директор КССМШІ ім. М.В. Лисенка Сергій Михайлович Волков ініціював внесення цих закладів освіти до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Молоді викладачі фортепіанного відділу КССМШІ ім. М.В. Лисенка започаткували семінар-практикум «Принципи роботи над виконавським апаратом піаніста», спрямований на надання допомоги учням школи в опануванні технічної виконавської майстерності. У роботі семінару взяв участь директор школи, професор, Сергій Михайлович Волков, який поділився власним досвідом. Він провів майстер-клас з ученицею 4-А класу Мирославою Гончаренко та продемонстрував способи активізації уваги та концентрації творчої активності учня у роботі над конструктивним текстом. Запропонував власні методи роботи над технічними навичками в опануванні гам та відчуттям ансамблевої гри. Кожен з доповідачів семінару поділився своїми методичними рекомендаціями за обраною темою та продемонстрував роботу з учнем іншого викладача. На семінарі були розглянуті наступні теми:

• «Принципи художньої організації фортепіанної фактури на прикладі коротких арпеджіо» (Ігор Сергійович Рябов);
• «Методичні поради щодо вирішення питань звукової та ритмічної рівності у діатонічних гамах» (Олександра Сергіївна Марцинчик);
• «Різні складові піаністичних навичок, як засоби подолання технічних недоліків у довгих арпеджіо» (Андрій Іванович Луньов);
• «Розвиток техніки на прикладі вивчення хроматичної гами» (Катерина Анатоліївна Улезько);
• «Поради до виконання динамічних відтінків та їх застосування для побудови музичної фрази» (Віктор Анатолійович Красовський);
• «Акорди. Перші кроки у розвитку поліфонічного мислення» (Маргарита Олександрівна Головко).