25 травня 2023 року в Інституті мистецтв Польської академії наук на знак солідарності з Україною і підтримки українських учених відбувся Другий польсько-український музикознавчий симпозіум у місті Варшава.

До участі у симпозіумі було запрошено директора Київського державного музичного ліцею ім. М.В. Лисенка Сергія Волкова та заступника директора ліцею з виховної роботи Анастасію Молибогу. Теоретичну частину заходу доповнив концерт-презентація учнів КДМЛ ім. Миколи Лисенка.

Організатором Польсько-українського симпозіуму виступив Відділ музикознавства Інституту мистецтв Польської Академії Наук на чолі з професором, доктором габілітованим, Павлом Ганцарчиком. Ідея проведення нинішнього симпозіуму належала докторці мистецтвознавства, професорці Олені Береговій.

У виступах під час урочистого відкриття симпозіуму лунало захоплення мужністю українців у їхній боротьбі за свободу і незалежність, відчувалася щира підтримка українських учених. Професор Павел Ганцарчик із глибоким сумом говорив про загибель на війні українського колеги – талановитого музикознавця-медієвіста Івана Кузьмінського, з яким мав наукові плани на майбутнє. Їм, на превеликий жаль, не судилося збутися.

Також Пан Ганцарчик зачитав офіційне вітання від Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, в якому, зокрема, підкреслювалося, що «нинішня наукова подія є доброю нагодою ще раз згадати про те, що українці і поляки мають багато спільного в історії, культурі, мові, традиціях, і саме ця культурно-історична спільність є основою конструктивних добросусідських відносин наших країн і допоможе нам разом подолати виклики і наслідки глобальних соціальних потрясінь ХХІ століття».

Виступи українських і польських науковців розкрили широкий спектр сучасних музикознавчих досліджень. Варто відзначити, що українські музикознавці виголосили доповіді польською мовою.

Перша сесія симпозіуму була тематично пов’язана з витоками музичного мистецтва, проблематикою етномузикологічних, джерелознавчих досліджень, аспектами історичного музикознавства. Другу сесію симпозіуму було присвячено персонологічному виміру музикознавчих досліджень.

Кандидатка мистецтвознавства, заступниця директора Київського державного музичного ліцею імені Миколи Лисенка Анастасія Молибога представила дослідження присвячене творчості сучасного українського композитора Богдана Кривопуста в контексті українсько-польського діалогу культур. Цей музикант є автором численних камерних, оркестрових, хорових творів, обробок народних пісень, музики до кінофільмів і театральних спектаклів, а також талановитим менеджером, директором міжнародного фестивалю «Форум музики молодих» (у 2008 році), а від 2010 року – очільником державного видавництва «Музична Україна».

Як зауважила дослідниця, важливу роль у творчому становленні Богдана Кривопуста відіграла участь у стипендіальній програмі «Gaude Polonia» в 2003 році, яка дала йому можливість удосконалити професійну майстерність під керівництвом відомого польського композитора і музично-громадського діяча Александра Ласоня й розширити контакти з польськими колегами.

Ніби підсумком симпозіуму та водночас преамбулою до творчої частини заходу став виступ доктора культурології, професора, директора Київського державного музичного ліцею імені Миколи Лисенка Сергія Волкова, котрий проаналізував новітні виклики ХХІ століття і міграційний досвід учасників освітнього процесу в музичному мистецтві. На думку вченого, взаємодія різних культур і культурні обміни активізуються під час цивілізаційних викликів і збройних конфліктів, коли великі групи людей, рятуючись від небезпеки, мігрують із місць постійної дислокації та змінюють культурну мапу планети.

Доповідач відзначив особливу роль творчої молоді у цих процесах і навів як приклад перебування в Польщі під час російсько-української війни учнів Київського державного музичного ліцею імені Миколи Лисенка – одного з найстаріших мистецьких навчальних закладів України, котрий наступного року відзначатиме 90-річний ювілей. Понад 30 музично обдарованих учнів ліцею отримали можливість продовжити навчання в мистецьких школах Варшави, Катовіц, Кракова, Кошице, Лодзі, Познані, Щецина, Ярослава та інших польських міст, але не полишали занять у рідній київській десятирічці, які відвідували дистанційно.

По завершенні наукової частини симпозіуму відбувся концерт-презентація учнів Ліцею. Програма була продуманою до найменших дрібниць і включала твори західноєвропейських, українських і польських композиторів. Відкрив програму виступ наймолодшого учасника, учня четвертого класу Михайлика Волкова (клас викладача Олени Бондаренко), котрий виконав твір Віктора Косенка «Скерцино» з циклу «Чотири дитячі п’єси» для фортепіано. Юному піаністові вдалося створити грайливий образ завдяки енергійній подачі матеріалу і контрастному зіставленню мінорних і мажорних епізодів.

Два Менуети з Першої сюїти Йоганна Себастьяна Баха для віолончелі соло прозвучали у виконанні шестикласниці Анни-Марії Волкової (клас професора Олени Червової). Граційний характер старовинного танцю був ідеально відтворений виконавицею, а бездоганно виконані технічні елементи твору і прекрасне фразування викликали позитивне враження у публіки.

Дует віолончелістів у складі Анни-Марії та Михайла Волкових представив ще два твори композиторів епохи бароко – Менуети Йоганна Кунау і Вільгельма Фрідемана Баха. Значну частину програми концерту становили твори польських композиторів. Власну інтерпретацію Ноктюрну ре-бемоль мажор, ор. 27 Фридерика Шопена запропонувала учениця шостого класу Мирослава Гончаренко (клас викладача Тетяни Абаєвої), продемонструвавши при цьому глибоке проникнення у стилістику музики Шопена і філігранну виконавську техніку.

Запальний Польський танець Тіматі Адамовського для скрипки і фортепіано майстерно заграла шестикласниця Ярина Небесна (клас викладача Мар’яни Грабовської). Скрипальці вдалося захопити слухачів святковою атмосферою народного музикування, стилізованою у творі. У ролі акомпаніатора виступив учень 11-го класу Данило Капелюш (клас викладачів Євгена Дашака та Лариси Райко).

Данило є лауреатом численних міжнародних конкурсів і часто виступає з концертами на провідних сценічних майданчиках Європи як соліст і учасник камерних ансамблів. Саме йому випала честь завершення концерту-презентації, для якого він обрав Мазурки №№ 1, 6, і 11 для фортепіано Кароля Шимановського. Ці твори – складні як для виконання, так і для сприйняття, тому не часто звучать у концертах. Однак завдяки майстерності, чуттєвості й музикальності юний піаніст зумів проникнути у примхливий і вигадливий світ музики Шимановського.

Концерт вразив і водночас приємно здивував присутніх у залі. Публіка захоплено вітала юних музикантів, які майже по-дорослому, на високому рівні професіоналізму виконали твори різних епох і стилів. Виступи талановитих українських дітей стали щирим дарунком і знаком вдячності нашим дорогим польським друзям, а симпозіум – ще одним кроком у напрямку європейської культурної інтеграції України.

Марія Раєвська

• 

• 

• 

•